Майстер-клас від майстра

   29-30 червня в НПП «Кармелюкове Поділля» з метою відродження народних промислів пройшов майстер-клас з ліплення глиняної іграшки-свищика. Його провів народний майстер Віктор Косаківський –  музеєзнавець, етнограф, фольклорист, археолог, кандидат історичних наук, доцент кафедри культури, методики навчання історії та спеціальних історичних дисциплін факультету історії Вінницького державного педагогічного університету ім. Коцюбинського, член Національної спілки краєзнавців України, член науково-технічної ради Національного природного парку «Кармелюкове Поділля».

   Він розповів учасникам: «Ліплення з глини – стародавнє ремесло, яке має неабиякі традиції в Україні. Вона була  найпоширенішим підручним матеріалом, багаті пластичні і художні можливості якого захоплювали людину ще в стародавні часи. Найдавніші глиняні іграшки, що знайдені археологами на території нашої країни, відносяться до часів бронзової епохи. Це маленькі глиняні брязкальця, свищики, птахи, тварини, фігурки людей, посуд. Звичайно, виготовлення іграшки з глини було не головним промислом, а попутним. Утомиться майстер від основної роботи, візьме шматок глини та й зліпить якусь дрібницю для своїх дітей або заради забави. А потім іграшки з глини стали і предметом продажу, їх робили спеціально для ярмарків.»

   А ще, ліпка з глини – це дивовижний процес, коли з простого та непримітного шматка сирого матеріалу, під дією тепла Ваших рук та фантазії народжуються нові форми. Глина дуже приємна на дотик, секрет тут простий: природні матеріали, насамперед глина, володіє здатністю «розвантажувати» психіку людини.

   Майстер-класом було охоплено 48 чоловік – це жителі Чечельницької та Ободівської ТГ. Учасниками заходу стали: освітяни, працівники культури, бібліотекарі та просто бажаючі. Кожен учасник мав можливість власноруч зробити собі оригінальну традиційну іграшку і відчути життєдайну енергію глини та задоволення від роботи з нею. Віктор Афанасійович розказував та показував як зліпити коника: «Конячка» – така гарна іграшка і дуже легко робиться. Потрібен цілісний шматок глини. Руками витягаєте шию, чотири ноги і невеликий хвіст. На шиї формуєте гриву, на голові – вуха, очі, рот і ніс. Дрібні деталі краще промальовувати і прорізати стеком. Щоб згладити шорсткі нерівності потрібно використовувати воду, але не перестаратися, щоб не перезволожити глину. Конячку можна прикрасити використовуючи елементи декору українського орнаменту.»

   Самим важчим виявилося правильно зробити отвори так, щоб іграшка зазвучала. І хоча не кожному це вдалося, але та атмосфера і позитивна аура захопила присутніх так, що всі вироби вийшли оригінальні і неповторні. Це ж своя іграшка, зроблена власноруч, такий предмет цінніший ніж будь який інший.

Дякуємо всім учасникам за творчість, оригінальність та наполегливість. Особлива подяка майстру – Косаківському Віктору Афанасійовичу.