Парк знаходиться на схилах Подільської височини, в південно-східній частині Вінницької області, розташований на території Тростянецького та Чечельницького районів, на берегах річки Савранка, правій притоці Південного Бугу і є південними воротами подільського краю. Площа природно-заповідного фонду Парку складає 20 203,4 га.
Ідея по виділенню охоронних об’єктів виникла в результаті обстеження території південно-східної частини Вінниччини, що межує з Одещиною – південь Чечельницького та Тростянецького районів співробітниками Інституту ботаніки ім. М.І. Холодного АН УССР, Поліської агролісомеліоративної дослідної станції та Вінницького обласного краєзнавчого музею, які виконували науково-дослідні роботи за темами «Антропогенні зміни рослинності Центрального Поділля і її охорона», «Вивчення репрезентативності рослинного світу природних охоронних об’єктів», «Вивчення розповсюдження рідкісних видів рослин у Вінницькій області».
Автори Т.Л. Андрієнко, А.А. Орлов, О.Г. Яворська підготували «Рекомендації по виділенню нових лісових охоронних об’єктів у Вінницькій області, які були розглянуті та схвалені на розширеному засіданні Президії Вінницької обласної організації Товариства охорони природи, колегії Вінницького обласного комітету Держкомприроди УРСР і відділу природи Вінницького обласного краєзнавчого музею.
Як наслідок було створено ботанічний заказник загальнодержавного значення «Бритавсь-кий» площею 3259 га та ботанічний заказники місцевого значення «Червоногреблянський» площею 1492 га, які разом із ботанічним заказником місцевого значення «Вербська дача» площею 46 га та ботанічними пам’ятками природи загальнодержавного значення «Терещуків яр», (площа 3,8 га) та «Ромашково», (площа 8,7 га) стали ядром проектованого національного природного парку.
10 березня 1994 року Указом Президента України №79/94 було зарезервовано для наступного заповідання цінні природні території, серед яких південно-подільські унікальні природні дубово-грабові ліси на межі Поділля, на території, розчленованій численними балками, осередок реліктових видів рослин, що не охороняються в інших заповідниках. Площа зарезервованої території склала 16 480 га.
З метою забезпечення підтримання екологічної рівноваги, збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність, прискорення формування національної екологічної мережі 27.08.2008 р. видано Указ Президента України №774 «Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних парків», який постановив підтримати ініціативу обласних адміністрацій щодо розширення мережі національних природних парків та створення, зокрема національного природного парк «Кармелю-кове Поділля».
Основні завдання
Парк створений з метою збереження, відтворення та раціонального використання унікальних природних і історико-культурних комплексів Південного Поділля, що мають важливе природоохоронне, наукове, історико-культурне, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Основним його завданням є :
Збереження та відтворення цінних природних та історико-культурних комплексів та природних об’єктів на його території.
Створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах, з додержанням режиму охорони заповідних комплексів та об’єктів.
Організація та здійснення науково-дослідних робіт, у тому числі з вивчення природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розроблення та впровадження наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища, відтворення окремих видів флори та фауни, відновлення порушених екосистем, управління та ефективного використання природних ресурсів, організації та проведення моніторингу ландшафтного та біологічного різноманіття.
Підтримання та забезпечення екологічної природної рівноваги в регіоні.
Відродження місцевих традицій природокористування, осередків місцевих художніх промислів та інших видів народної творчості.
Проведення – екологічної освітньо-виховної роботи тощо.
Ландшафти
Головними ландшафтними місцевостями території Парку є межирічні хвилясті лесові рівнини з середньо-гумусними ґрунтами. Лучні ландшафти збереглися фрагментарно, переважно в межах крутих схилів балок та річкових долин, по окраїнах лісових масивів. Долинні ландшафти характеризуються поєднанням терасових місцевостей з чорноземно-лучними і лучно-чорноземними ґрунтами та заплавних місцевостей з лучними, лучно-болотними ґрунтами, заплавними лісами. В межах Парку, майже, виключно переважають широколистяно-лісові ландшафти, представлені лісами з дуба звичайного і скельного.
Флора
Особливістю флори Парку є наявність у її складі лісів низки неморальних субсередземноморських видів: дерену звичайного, барвінку малого, плюща звичайного, осоки парвської, перлівки строкатої, аруму Бессера та ін. Найбільш багаточисельними є види з европейськосибірським типом ареалу: медунка темна, яглиця звичайна, дзвоники ріпчастовидні, любка дволиста та інші. Із видів з циркумнеморальним типом ареалу на території Парку зростають щитник чоловічий, ранник вузлуватий, купина широколиста та конвалія. Особливий інтерес представляють види із середньоєвропейським типом ареалу, які тут є на межі поширення, а в лісових масивах Парку утворюють чисельні популяції – це явір, берека, цибуля ведмежа, скополія карніолійська, підсніжник білосніжний, рівноплідник рутвицелистий та деякі інші.
По краях лісових масивів виявлені остепнені ділянки, на яких зростають рідкісні степові види: ковила волосиста, горицвіт, півники злаколисті, сон великий, вишня степова Флора Парку за даними Літопису природи нараховує 638 види судинних рослин.
Зелена книга
Угрупування звичайнодубових лісів (Querceta roboris) з домінуванням плюща звичайного (Hedera helix);
угрупування звичайнодубових лісів (Querceta roboris) з домінуванням у травостої цибулі ведмежої (Allium ursinum);
угрупування звичайнодубових лісів деренових (Querceta (roboris) cornosa (maris));
угрупування звичайнодубових лісів кров’яносвидинових (Querceta (roboris) swidosa (sanguineae)) з домінуванням у травостої осоки парвської (Carex brevicollis);
угрупування скельнодубово-звичайнодубових лісів (Querceto (petraeae)–Querceta (roboris));
угрупування скельнодубових лісів деренових (Querceta (petraeae) cornosa (maris));
угрупування формації ковили волосистої (Stipeta capillatae);
угрупування формації ковили найкрасивішої (Stipeta pulcherrimae).
Червона книга (рослини)
берека (Sorbus torminalis (L.) Crantz.)
бруслина карликова (Euonymus nana M.Bieb.)
булатка великоквіткова (Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce)
в’язіль стрункий (Securigera elegans (Pančić) Lassen)
відкасник татарниколистий (Carlina onopordifolia Besser
гладиолус черепитчастий (лат. Gladiolus imbricatus)
гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis (L.) Rich.)
горицвіт весняний (Adonis vernalis L.)
зіновать подільська (Chamaecytisus podolicus (Blocki) Klaskova)
зозулині сльози яйцеподібні (Listera ovata або Neottia ovata)
клокичка пірчаста (Staphylea pinnata L.)
ковила волосиста (Stipa capillata L.) –
ковила найкрасивіша (Stipa pulcherrima K. Koch) – коручка пурпурова(Epipactis purpurata Smith)
коручка чемерниковидна (Epipactis helleborine(L.) Crantz)
косарики черепитчасті (Gladiolus imbricatus L.)
лілія лісова (Lilium martagon L.)
любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.)
лю́бка зеленоквітко́ва (Platanthera chlorantha)
підсніжник білосніжний (Galantus nivalis L.)
скополія карніолійська (Scopolia carniolica Jacq.)
сон великий (Pulsatilla grandis Wender.) – невеликі популяції
сон лучний (сон чорніючий) (Pulsatilla pratensis (L.) Mill.)
сон розкри́тий (Pulsatilla patens (L.) Mill.)
тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum Klokov et Zoz)
фіалка біла (Viola alba Besser)
цибуля ведмежа (Allium ursinum L.)
чина ряба (Lathyrus venetus (Mill.) Wohlf.)
шафран сітчастий (Crócus reticulátus)
Фауна
Ядро фауни Парку складають представники лісового та чагарникового комплексів при значній участі видів відкритих просторів.
Домінуючими видами ссавців є заєць сірий, козуля європейська, свиня дика; в помітній кількості представлені кріт, їжак звичайний, лисиця звичайна, тхір лісовий, куниця лісова, білка всього налічується 45 видів ссавців.
Орнітофауна достатньо багата і різноманітна, представлена 161 видом птахів. Із хижих відносно звичайними є канюк і яструб великий; трапляється шуліка чорний та орел карлик.
На території Парку відмічається мешкання 8 видів земноводних та плазунів, які мають природоохоронну цінність.
Із безхребетних тварин найбільш видове багатство відмічено для класу комахи 260 видів.
Всього видовий склад фауни представлений 5 таксономічними типами, що налічують 456 видів
Червона книга (тварин)
Красуня -діва (Calopteryx virgo)
Дозорець -імператор (Anax imperator)
Ксилокопа фіолетова (Xylocopa violacea)
Ксилокопа звичайна (Salvia ofcinalis L)
Сфекс рудуватий (Sphex funerarius)
Сколія -гігант (Scolia maculata)
Жук -олень ((Lucanus cervus))
Подалірій (Iphiclides podalirius)
Махаон (Papilio machaon))
Ящірка зелена (Lacerta viridis)
Орел -карлик (Aquila pennata)
Підорлик малий (Aquila pomarina)
Коловодник ставковий (Tringa stagnatilis)
Нерозень (Anas strepera)
Шуліка чорний (Milvus migrans)
Вечірниця руда (Nyctalus noctula)
горностай ( Mustela erminea L.)
тхір лісовий ( Mustela putorius)
кіт лісовий (Felis silvestris silvestris)
Віддаленість Парку від Києва – 350 км, від Вінниці – 160 км. На півдні межує з Одеською областю.
Адміністрація природо-заповідної установи знаходиться за адресою Вінницька обл. Чечельницький р-н смт. Чечельник вул. Свято-Михайлівська, 15.
Парк підпорядкований Міністерству енергетики та захисту довкілля України, Департаменту природно-заповідної справи України і діє на підставі Положення про НПП «Кармелюкове Поділля».